Навалявши і культистам, і демонам в підземеллі, ми повернулися до міста, щоб трохи поповнити припаси, й визначитися, куди йти далі. Поки прямували до таверни, побачили, як нашого знайомого хлопчину-безхатька трусять вартові. Довелося втрутитися і після сплати їм певної суми хлопчину відпустили. Що ж, починаємо робити добрі справи... напевно.
Нашому валрату так і кортить піти на завдання торговки, яка спокусила його обіцянкою винагороди. Мені більше кортіло набити морди культистам. А куатрилка (добра душа) запропонувала навідатися у закинутий склеп. Там можна зробити дві добрі справи відразу - і поголів'я нежиті зменшити, і культистам допомогти. Поки що погодилися з нею (згадуючи, як вона може гепати об стіну тими, хто виступає проти неї) і попрямували до кодла нежиті. Шлях був довгий, всі зголодніли, але місцеву флору чіпати побоялися. Щастя, що грошей на припаси у нас поки вистачає.
Спуск в крипту був куди важчим, ніж ми очікували...
Тато спочатку пропонував відчинити двері в одну з кімнат, і розбиратися з усіма монстрами махом. Але після десь 20 хвилин битви лише з тими, які були в першій кімнаті, він змінив свою думку.
...А ми вже починаємо трохи спрацьовуватись! Валрат частіш за все служить живим щитом (навіть коли не надто цього прагне), я плетуся в кінці й силами природи лікую його рани, а наша маленька напарниця ламає кінцівки суперникам, зокрема тим, кого можна гепнути об стіну. Як тоді, коли я відштовхнув від себе до стіни надто активного зомбі, а куатрилка вгатила його так, що бідний перетворився на купу кісток і смердючої плоті...
Різні типи ворогів і підвищений рівень складності змушують шукати найліпшого підходу для їх знищення. Це не та гра, де ти маєш постійно тиснути на газ і вливати якомога більше пошкоджень. Інколи краще просто послабити когось, а то й узагалі втекти. І ми дійсно починаємо спрацьовуватися з кожним сценарієм ще краще. Хоча поки все залишається за традицією: тато виснажується першим, далі мама, а я витягаю сценарій на останніх картах (або не витягаю)...
Для цієї партії підготував нові мініатюрки ворогів - живих духів. Неймовірні! Не можу дочекатися, коли буду переходити до їх фарбування! До речі, вчора ділився своїми фотографіями з гри з Максимом (з Гікача). Йому дуже сподобалося, а враховуючи, що він фанат цього всесвіту - це надихнуло й мене!..
...Крипту ми вичистили від цих смердюків. Але швидко наша вилазка не закінчилася - раптом з'являється ще хтось і пропонує нам позбутися торговки. Нагорода? Нас просто залишать в живих, якщо ми це зробимо. Наче й непогана пропозиція... Отож, коли ми виходили з підземелля, у нас було три варіанти розвитку подій: піти на угоду з Джексерою; набити морди культистам; набити морду Джексері. Складний вибір, який став дещо простішим, коли в таверні ми побачили культиста, який "штовхає" комусь фіали з кров'ю. Довелося набити йому морду. Після цього ми вирішили, що Джексера трохи почекає - ми йдемо бити морди іншим культистам. Ніхто не має права ображати наше місто!..
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.