На шляху до підземелля ми помітили зграю птахів над головою. Але всі були ситі й вдоволені, то не стали їх чіпати. Все одно не влучили б...
А ось культисти зустріли нас не самі, а з компанією. В підземеллі були не лише вони й прикликані дохляки, а якісь люті створіння, створені наче із самої темряви, з довгими мацаками. Що ж, доведеться їм їх повідривати...
Загалом, цей сценарій видався не надто важким. Навчені попередньою помилкою, де ми пішли в кімнату, яка була біс знає на якій відстані від іншої, а потім нам не вистачило карт, щоб пересуватися далі, ми розібралися з монстрами в основній кімнаті, а потім відкрили іншу і здебільшого чекали, доки вони вийдуть до нас.
Винесли їх, і пішли в останню...
Кляті культисти! Клята НЕЖИТЬ! КЛЯТІ ДЕМОНИ! Вони перли й перли з усіх дверей. А ще й пастки розкидані майже на кожному куті! Та й напарники інколи видають таке, що хочеться їм по макітрі заїхати. Я щойно вліз в пастку, намагаючись відчинити якісь кляті двері, а наш валрат у цей час тихо сховався за алтарем і збирав мідяки з тіл культистів! Нечувано! Наступного разу я особисто штовхну його в найближчу пастку!..
І все ж нам вдалося витягнути цю партію. Повернувшись до міста, наші персонажі знову пішли до корчми, де мамин персонаж допоміг їм полагодити світло (там потрібен був куатрил-механік, але ми вирішили, що її руйнівниця цілком може піти на заміну), завдяки чому зросла наша репутація.
У неділю ж ми знову пішли по тій же сюжетній лінії, але цього разу прямо у світ демонів. Поки ми поверталися до підземелля, зустріли групу бандитів, від яких не лишили мокрого місця, але й самі зазнали поранень, що на початку сценарію не надто приємно... Коротше, першу спробу ми завалили ще у другій кімнаті...
Запис із щоденника куатрилки: "Нагадайте мені не стояти поруч, коли цей шмат каміння починає кидатися чимось важким. Щойно ми пройшли крізь портал і побачили нову купу демонів, як наш пустотілий хапає алтар поруч із ним і жбурляє його в купу ворогів, супроводжуючи фразами, які я записувати точно не збираюсь. А потім ще й підбігає та припечатує одного із цих демонів в уламки алтаря..."
Хоч було вже й пізно, вирішили переграти цей сценарій, і вдруге все пішло як по маслу. Першу кімнату вичистили десь за два раунди, майже без втрат. З другою також не настільки все було складно. Повозилися, звісно, з цими демонами, які мають до біса щитів, але здолали їх. Та й моя карта, яка дозволяє прибирати пастки, пересуваючись ними, тут стала в нагоді...
...А цей валрат знає діло, хоч і палкий до золота. Бачили б ви, як він обкрутив ту скажену сяйливу тварюку своїм ланцюгом. Ох і вищала вона, коли ланцюг стягувався все сильніше, а її обробляли кулаки нашої блохи. Але вирватися так і не змогла. Іздохла. Туди їй і дорога!
О, а ще у блохи міцний череп. Вона так з розгону й стрибка вдарила своєю маленькою голівкою по макітрі того кам'яного велетня, що він кілька секунд не міг оговтатися й хитався як п'яний. Добре, що я лікувати умію, бо довбешки моїх напарників все ж не з металу зроблені...
По завершенню сценарію з нами "зв'язався" демон, і запропонував або померти, або допомогти йому. Ми пообіцяли зв'язатися з ним знову (най радіє), і повернулися в місто. Майже відразу до нас причепився якийсь торгівець, який прагнув впарити нам мапу. Я випросив її купити, запевнивши, що більшу частину витрати візьму на себе. І ми отримали ще один сценарій. Цікаво, треба буде туди якось навідатися (коли террейн буде готовий!).
Цілий вихідний витрачено на настілки, але як же класно ми провели час! Тепер готую мініатюри та предмети для наступного сценарію. На демона ми навряд підемо, а ось до складу Джексери навідатися варто. Щось вона нам недомовляла там...
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.