Ходили спочатку то в один бік, то в інший. Кляті лісові імпи помирають доволі швидко, але перед цим стільки проклять в колоду можуть накидати, що потім це жах. Та ще й ведмеді доволі міцні, щоб просто так із ними впоратися...
Роздрукував кілька кущиків не просто півсферою, а з гілочками й листям. Це був просто конструктор - приклеїти все назад після звільнення від підтримок... Але виглядають гарнюніми. А ще коли будуть пофарбовані...
Земляні елементалі, які з'являються в величезному проході, а за їхніми спинами як раз один із сундуків... З останньої спроби ми як раз змогли якось відтягнути їх на себе, у той час як наш Багряний страж прослизнув повз і вихопив останній сундук, коли наші саввас і куатрил врізали дуба...
Найбільше сподобався момент, коли розкриваються карти ініціативи. У мами буквально на 1 персонаж швидший за шамана, який хотів вилікуватися. І вона виносить його об стіну своїм коронним прийомом "коліном в голову" як раз, коли він наче починає читати своє закляття лікування. От саме такі моменти мені в цій грі найбільше до душі!
Після цього сценарію пішли ми до некромантки. Ворогів там почало з'являтися до біса, враховуючи, що культисти вирішили викликати скелетів одного за одним... Довелося "перезавантажувати" цю місію...
Я все ж встиг вихопити свою сокиру по завданню. Тепер буду намагатися загасити якомога більше нежиті нею, щоб взяти іншого персонажа. Цей класний, але другий наче більше на контроль і допомогу, то має мені зайти ще більше...
Сама Джексера виявилася не настільки складною. Якимось чином ми затиснули її в проході поруч із іншими зомбаками й просто майже по черзі "давали їй по морді". Я навіть лаком не встиг її покрити, а вже відкладається вона до наступної кампанії ^_^.
А ось так загалом виглядає наш стіл, коли ми граємо в цю гру. Зверху не все так епічно, як при детальній фотографії, але сама суть тут - уявляти й вигадувати!
Рухаємось далі!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.