Думка №.... Зустріч з підкоришником у місті!

     Повернення сьогодні з роботи принесло невеликий позитив, від якого я був у гарному настрої десь з півтори години. Проходячи своїм звичайним маршрутом додому, я помітив підкоришника! Я його бачив колись тут раніше, і ось знову. Певно, він там десь проживає! Причому, він настільки звик до людей, що не надто поспішав тікати. Швидкий, і маленький, тому гарно сфотографувати його на телефон не вийшло, але, як-то кажуть: "Він там є!"

"Ліберт". Продовжуємо досліджувати руїни Ґіммімайна

     Зібралися-таки знову з хлопцями зіграти. Ну як зібралися... Планували, що буде Паша, Андрій та Кирило, але Паша відпав буквально перед самим початком. Я вже думав, що потрібно буде йти розкладати якусь настілку з батьками, але хлопці все ж вирішили зіграти вдвох.

     Найцікавіше, що пам'ятають вони всі деталі крутіше, ніж я! Чи то у мене так багато всього відбувається й у пам'яті потрібно тримати, чи вже пам'ять така дірява... Але вони швидко згадали попередні дії та почали далі досліджувати той невеликий шматочок здоровенного комплексу.

     Зіткнулися з дворфами-мертвяками, які постійно оживали, але швидко їх здолали за допомогою вогню. Отримали один раз магічного штрафу за те, що не змогли відчинити двері. А потім, коли увійшли у святилище Брінди, почалося найвеселіше!

     Звісно, як можна пройти повз якийсь вівтар і не спробувати отримати з нього посилення? Шляхом комбінації пожертви сталевого злитка, дивного крюку, який знайшли перед цим в іншій будівлі та благань напівголого напівельфа (який стражденно повзав підлогою й клявся, що він віддав всі свої пожитки, і молить про силу й допомогу) вони отримали непоганий металевий батіг, а напівельфа вкрило тонким шаром металу, що тепер надає йому +2 опору до всіх пошкоджень (не без викруту, звісно, але про нього потім)! Я навіть швиденько цю сцену через ШІшку змалював...

     Так що я повеселився на славу. Сподіваюсь, хлопці також. Так що тепер чекаємо можливості зустрітися знову (сподіваюсь, не через місяць-два, як завжди)...

Думка №.... Хроніки "Мороку". Сценарій 28

     Змогли сьогодні все ж зіграти також у новий сценарій "Гавані...", на який у мене ще були всі потрібні мініатюрки.

     Перед тим, як потрапити до підземелля, ми провалилися по дорозі в якесь провалля. Вирішили все ж його дослідити. І хоч трохи зазнали пошкоджень, але місцину знайшли цікаву. Скоріш за все, вона нам десь вилізе ще раз, адже до колоди міста додався новий сценарій.

     Загалом, сьогодні нічого особливого не було, і мені навіть не настільки сподобалося. Чомусь карти у мене не складалися в гарні комбінації (навіть не зважаючи на кількість ворогів, яких я бив по 3-4 за одну атаку). Ще й з рівнем суперників я помилився - взяв легших за потрібний...

Думка №.... Хроніки Аркгема. Підготовка

     Намагаюся свій не надто добрий настрій лікувати настілками. І, хоч я терпіти не можу вставляти роздруківки перекладу в карти, цього разу вирішив відійти від своїх "принципів", щоб спробувати зіграти у свою гру №1!

     Шкода, але у мене немає жодного повного циклу окрім бази (ну ще й доповнення "Return..." до нього). Ну, якось спробуємо. Може додрукуємо щось для інших "баз", хоч це й буде важкувато. А поки що ми без жодного ігрового плану (а просто за тими, хто сподобався) відібрали собі дослідників, які вирушать... досліджувати жахіття Аркгема. І, ох-хо, компанія зібралася у нас...

Думка №.... Гарно, але холодно...

     Вчора був дощ, який поступово замерзав і вкрив все льодяною кіркою. Повертатися додому було ну дуже складно. 

     Сьогодні випав сніг, і ходити стало простіше. А ще всі дерева скував лід, і вони стояли ну дуже гарні (та ще й сонечко таке було яскраве, що все блищало)! Шкода, що не було можливості з фотоапаратами пройтися. Але хоч якийсь кадр з вікна школи зміг зробити собі на пам'ять...

Думка №.... Хроніки "Мороку". Сценарії 7 і 20

     Ох і помучилися ми з цим завданням Завірюхи! І хто там каже, що в "Гавані..." потрібно лише вбивати ворогів за сценаріями?! А дістати п'ять сундуків, причому лише за допомогою застосування карти здобичі, не хочете? Пройшли ми цей сценарій лиш десь із третього разу...

     Ходили спочатку то в один бік, то в інший. Кляті лісові імпи помирають доволі швидко, але перед цим стільки проклять в колоду можуть накидати, що потім це жах. Та ще й ведмеді доволі міцні, щоб просто так із ними впоратися...