Коробочка, звичайно, менше, ніж у "Мрачной гавани", але також наповнена досхочу!
Невеличка передмова. Ми дуже давно дивилися у бік серії Nemesis, але ті ціни, які стоять зараз на них... м'яко кажучи, змушували просто дивитися і зітхати. Але після того, як ми без проблем купили "Gaia Project" на сайті "Дому Ігор", ми зазирали на нього частіше. Тим більше, попереду мали бути ще яскраві знижки. І ось, у перший же день знижок перед "Чорною п'ятницею", вони виставляють цю гру за три тисячі. ТРИ тисячі! У той час, як на інших сайтах її вартість досягає дев'яти! Зішкрібши залишки грошей, ми все ж замовили собі ще і її, зробивши собі класний подарунок, і поповнивши колекцію вже на дві настілки, про які ми лише мріяли...
Гра - типовий "америтреш". Так, потрібно щось планувати, вираховувати, намагатися знайти якнайкращий шлях, але... ситуація тут ще гірша, ніж у Аркгемі. З, напевно, шести кооперативних ігор, ми з татом виграли лише одну, і лише тому, що неправильно розклали умови поля на початку гри. ^_^
Головна особливість цієї гри - кінематографічність. Всі події дійсно відбуваються наче у фільмах про інопланетних істот. Ці тварюки - великі, вам не вийде бігати коридорами і відстрілювати їх пачками. На фото - розмір мініатюрок у порівнянні з книгою "Чужий"...
Вам потрібно ховатись, слідкувати за рівнем шуму, за тим, чи достатньо ще кімнат у комплексі, які не зламалися (інакше все миттю злетить у повітря). І разом з цим - виконувати завдання. Додаткової гостроти додає напівкооперативний режим, де кожен грає з власною місією, але ми вирішили поки робити все спільно...
Збоку долинув якийсь шурхіт. Спайк підстрибнув на місці, спрямовуючи свій бластер на вентиляційну шахту. Але замість якоїсь почвари звідти вилізла дівчина у брудному, подертому одязі з синцями на обличчі.
- Ти що?! - вилаявся хакер. - Я ж міг у тебе шмальнути!!
"Краще б ти це й зробив, недоумок. Наступного разу цей рефлекс може врятувати твоє жалюгідне життя..." - подумала дівчина, але відповіла натомість: - Дякую.
Виконання гри на найвищому рівні. Кількість компонентів вражає.
Одразу є спеціальні органайзери, куди можна покласти всі деталі, карти та мініатюри. Дехто купує окремі, але мені подобаються ці, рідні...
Величезна кількість карток для самої гри:
- по десять карток для кожного з персонажів, серед яких є як стандартні пять, так і п'ять особливих, саме для нього або неї;
- картки важких ушкоджень, що ускладнюють виживання;
- картки подій, які показують, куди рухаються чужі та що відбувається у комплексі;
- картки атаки чужих;
- картки місій;
- картки для спеціального режиму, де події відбуваються частково на марсіанській поверхні...
- картки слабкостей чужих (шість, з яких під час кожної партії випадково обирається три);
- картки стартових та квестових предметів персонажів (причому, для героїв з першої Nemesis вони також присутні);
- картки предметів чотирьох різних типів...
Є навіть картки для персонажа з першої версії - Пілота, які перероблені під її роботу з комплексом, а не кораблем. А також картки подій для чужих з оригінальної гри, якщо раптом у вас буде бажання зіграти проти них не на космічному кораблі, а у цьому комплексі...
І, звичайно ж, фішка Nemesis - картки зараження, які сильно впливають на ваші дії та на кінцеву долю вашого героя... Просто обожнюю цей сканер!!!
- Якщо ми встигнемо проскочити через ось ці дві секції та добігти до ліфту, у нас ще може бути шанс на порятунок... - тихо сказала дівчина. Спайк лише кивнув. Він до сих пір був у шоці від того, як його тільки що врятували, кинувши у мордяку тварюці якимись інструментами. Декількох секунд затримки вистачило, щоб вони вибігли з кімнати та замкнули за собою двері. Щоправда, у наступній кімнаті їх чекала система охолодження, яку добряче пошкодили прибульці. І, збіг це чи ні, але коли вони зайшли до цієї кімнати, у комплексі спрацювала система самознищення. Але то ж так, пусте, порівняно з цими істотами...
...Енергію під'єднали, ліфт можна буде запустити. А там вже і рятівна поверхня! Тікаючи, Спайк зачиняв за собою двері, і саме вчасно, бо віддалений гуркіт підказував, що за ними женуться. Але не встигли вони добігти до підйомника, як електрика, яку вони з такими проблемами під'єднали, почала блимати і знову вимкнулась. На додачу, з ліфтової шахти долинув звук кабелів, які розривалися (...або розгризалися?!). Цей шлях нагору був перекритий...
- Та ви знущаєтесь! - заволала дівчина, копнувши ногою стіну поряд з собою...
Класно виглядають кубики, які є тепер чотирьох типів: чорний для шуму, червоний для звичайної атаки у темряві, блакитний для покращеної атаки у освітлений секції та помаранчевий для марсіанських подій...
Велику роль тут грає нова механіка - енергоживлення секції. Якщо ви знаходитесь у освітлений секції, тепер вам простіше буде попасти по чужим, а також у вас на руках має знаходитись менше карт, щоб вони здійснили проти вас несподівану атаку, коли з'являються на полі (що позначено, відповідними, номерами блакитного кольору для освітленої секції та червоними для неосвітленої)...
Ну, і, звичайно, велику роль грають шість нових персонажів зі своїми мініатюрками та картами. Двоє з них - Піддослідна і Та, що вижила, за легендою є персонажами з космічного корабля першої частини. Хто є хто - не розкривається, але, скоріше всього, Розвідниця і Пілот. Тому у них дещо краща ситуація - вони починають гру з додатковими знаннями про цих монстрів...
Піддослідна може трохи маніпулювати шумом, картами зараження та слизу. Але як бойова одиниця вона виглядає слабко. Я так розумію, на мініатюрці у неї це все ж не зброя, а шматок стіни, до якого вона притулилась... ^_^
Та, що вижила, може знайти власну особисту зброю, достатньо непогану, але для цього потрібно перейти на протилежний бік комплексу. Особливістю у неї також є можливість пересуватися технічними коридорами....
Всі інші - працівники комплексу. Тому вони ні чорта не знають про цих почвар, які почали множитися на Марсі. Але вони хоч трохи споряджені зброєю...
Ксенобіолог та Доглядач - достатньо цікаві з точки зору їх можливостей. Перша може розігнати знання достатньо швидко і тому так само швидше знищувати прибульців. Інколи навіть може їх дещо відволікти. Її механічна рука - просто чудовий доданок! Доглядач же добре може позбавлятися жетонів вогню або поломки. Може викликати ліфт навіть якщо він знеструмлений. А його здатність одразу знайти вогнемет чи захисний костюм - ну дуже потужна (хоча ми змогли нею скористатись лише один раз...).
Поки ксенобіолог намагалась розібратись з механізмом, який би надіслав сигнал про допомогу, з сусідніх коридорів лунав гуркіт та викрики. Її новий знайомий біг світ за очі коридорами комплексу, приваблюючи до себе не лише маленьких жахіть, але й саме королеву, велетенська фігура якої нещодавно промайнула у коридорі.
"Навіжений...", - думала вона, набираючи код за кодом. Тільки б її не знайшли зараз, тільки б не знайшли...
Шурхіт зі сторони вентиляції красномовно показав, наскільки вона помилялась...
Хакер та Часовий - більш... контрольні персонажі.
Хакер достатньо добре працює з комп'ютерами, які розкидані по всьому комплексу. А також у нього з початку є зброя, яка влучає під час випаданні пустої грані, що інколи може непогано допомогти...
Часовий же може пересувати інших героїв разом з собою по комплексу, а також керувати дверима у певних кімнатах. Його стартова зброя дає можливість кинути декілька кубів атаки, що також робить з нього непогану бойову одиницю...
- Тікай сходами! - крикнула ксенобіолог, дістаючи гвинтівку та випускаючи заряд за зарядом у тварюку. Її механічна рука тримала іншу на певній відстані, але ситуація явно складалась не найкраща. - Може хоч ти врятуєшся!
Її напарник кивнув і дременув убік. Одна з тварюк вирішила, що він буде легшою здобиччю і посунула за ним.
Іншій же вистачило ще чотирьох зарядів бластеру у морду, щоб вона звалилась під ноги вченій.
- Так, здається, ще й ліфт працює... час тікати, доки тут все не вибухнуло.
А ще тут є класні гексагони з різними кімнатами, спеціальні жетончики, які вказують, що відбувається у кімнатах, коли ви до них входите, фішки вогню, поломки, шуму, жетони для слизу та ран... Гра вартує своїх грошей, а за три тисячі - це взагалі найкраще придбання за останній час!
Дівчина у костюмі, на якому виднівся який код, лише дивом ухилилась від чергової атаки величезної почвари.
- Я йдууууу! - долинуло десь з коридору і через декілька секунд у кімнату забіг доглядач комплексу з вогнеметом у руках. - ЗДОХНИ, ПАДЛО! - заволав він, поливаючи істоту вогнем. Прибулець злісно засичав та втік через бічний коридор...
Це гра - не про перемогу та стратегічні вчинки. Це гра про різні ситуації, як класні, так і не дуже. Це гра по те, що все йде не за планом і у останню мить у вас закінчуються заряди бластера чи вимикається світло у ліфтовій шахті. Це гра про втечу від прибульців, а не їх знищення. Це гра - про емоції! Це наче дивитися блокбастер про чужих, сюжет якого розгортається кожного разу по-різному!..
Одна з партій у нас закінчилась дуже швидко - за завданням нам потрібно було знайти гніздо, взяти звідти яйце та втекти з комплексу. Вже під час першого раунду ми за допомогою планів комплексу дізнались, що гніздо знаходиться неподалік від ліфту, і поїхали туди. І вже з кінця цього раунду все пішло зовсім не за планом, коли на нас з усіх боків почали лізти чужі, які захищали своє гніздо... Ось так виглядало поле, коли ми зробили по одній дії на початку другого раунду...
Емоцій вже вона подарувала дуже багато. І, сподіваюсь, ще зможе подарувати... Тепер потрібно буде поглядати на першу версію та, може, нову, яка зараз на кікстартері. Хоча і купуватиму вже не локалізовану, а англійську, щоб все було більш-менш у одному стилі...
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.